уловлювати
(запах) схоплювати, (думку) вгадувати, розпізнавати, (зміст) осягати; (глум) постерігати, помічати; док. ВЛОВИТИ, спіймати, затримати, (на гарячому) впіймати, застукати, заскочити; (звук) почути.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уловлювати — уло́влювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- уловлювати — УЛО́ВЛЮВАТИ (ВЛО́ВЛЮВАТИ), юю, юєш і рідко УЛОВЛЯ́ТИ (ВЛОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УЛОВИ́ТИ (ВЛОВИ́ТИ), уловлю́, уло́виш; мн. уло́влять; док. 1. що. Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь органами чуттів. Словник української мови у 20 томах
- уловлювати — (вловлювати), -юю, -юєш і рідко уловляти (вловляти), -яю, -яєш, недок., уловити (вловити), уловлю, уловиш; мн. уловлять; док., перех. 1》 Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь органами чуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уловлювати — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
- уловлювати — УЛО́ВЛЮВАТИ (ВЛО́ВЛЮВАТИ), юю, юєш і рідко УЛОВЛЯ́ТИ (ВЛОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УЛОВИ́ТИ (ВЛОВИ́ТИ), уловлю́, уло́виш; мн. уло́влять; док., перех. 1. Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь органами чуттів. Словник української мови в 11 томах