1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уловлювати

уло́влювати

(вловлювати), -юю, -юєш і рідко уловляти (вловляти), -яю, -яєш, недок., уловити (вловити), уловлю, уловиш; мн. уловлять; док., перех.

1》 Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь органами чуттів.

|| Сприймати, осягати розумом або помічати щось підсвідомо, інтуїтивно.

2》 перев. док. Схопити, затримати того, хто тікає, ховається.

3》 перев. док. Схопити що-небудь на льоту. Уловити момент.

4》 перев. док. Схопити або піймати в пастку, яму яку-небудь живу істоту як здобич або з якоюсь іншою метою.

5》 перев. док. Витягти, вибрати, дістати що-небудь з води (рибу і т. ін.).

6》 перев. док. Застати, затримати когось на місці здійснення чого-небудь недозволеного.

7》 спец. Відбирати з якого-небудь середовища певним апаратом, приладом (пил тощо).

|| Виявляти і приймати радіосигнали, виявляти і збирати магнітні хвилі, нагромаджувати сонячну енергію і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уловлювати — уло́влювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. уловлювати — (запах) схоплювати, (думку) вгадувати, розпізнавати, (зміст) осягати; (глум) постерігати, помічати; док. ВЛОВИТИ, спіймати, затримати, (на гарячому) впіймати, застукати, заскочити; (звук) почути. Словник синонімів Караванського
  3. уловлювати — УЛО́ВЛЮВАТИ (ВЛО́ВЛЮВАТИ), юю, юєш і рідко УЛОВЛЯ́ТИ (ВЛОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УЛОВИ́ТИ (ВЛОВИ́ТИ), уловлю́, уло́виш; мн. уло́влять; док. 1. що. Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь органами чуттів. Словник української мови у 20 томах
  4. уловлювати — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. уловлювати — УЛО́ВЛЮВАТИ (ВЛО́ВЛЮВАТИ), юю, юєш і рідко УЛОВЛЯ́ТИ (ВЛОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УЛОВИ́ТИ (ВЛОВИ́ТИ), уловлю́, уло́виш; мн. уло́влять; док., перех. 1. Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь органами чуттів. Словник української мови в 11 томах