1. Словник синонімів Караванського

умирущий

<�ВМИРУЩИЙ > смертний, смертельний, тлінний; (минущий) недовготривалий, скінченний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умирущий — умиру́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. умирущий — УМИРУ́ЩИЙ (ВМИРУ́ЩИЙ), а, е. 1. Який не може жити вічно; смертний. На який же чорт ці зорі – довічні, невмирущі, цей місяць, ця земля – все це німе, мертве – і невмируще, а я – вмирущий, я – живий, тямущий? (Б. Грінченко). 2. Який умирає. Словник української мови у 20 томах
  3. умирущий — (вмирущий), -а, -е. 1》 Який не може жити вічно; смертний. 2》 Який умирає. || у знач. ім. умирущий, -щого, ч.; умируща, -щої, ж. Той (та), хто вмирає. || рідко. Те саме, що мрець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умирущий — СМЕ́РТНИЙ (який не може жити вічно), ТЛІ́ННИЙ, УМИРУ́ЩИЙ (ВМИРУ́ЩИЙ), СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ. Та й убився (ніж) так глибоко в серце, що порвав би два життя одразу, якби віла смертною вдалася (Леся Українка); Безсмертя — то ж начебто і є зупинена мить... Словник синонімів української мови
  5. умирущий — Умиру́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. умирущий — УМИРУ́ЩИЙ (ВМИРУ́ЩИЙ), а, е. 1. Який не може жити вічно; смертний. На який же чорт ці зорі — довічні, невмирущі, цей місяць, ця земля — все це німе, мертве — і невмируще, а я — вмирущий, я — живий, тямущий? (Гр., II, 1963, 54). 2. Який умирає. Словник української мови в 11 томах