1. Словник синонімів Караванського

умисне

<�ВМИСНЕ > навмисне, зумисне, з наміром, спеціально, обдумано, продумано.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умисне — уми́сне прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. умисне — див. навмисно Словник синонімів Вусика
  3. умисне — УМИ́СНЕ (ВМИ́СНЕ), присл. Те саме, що уми́сно. [Орест:] Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу. Ви немов умисне втікаєте від мене (Леся Українка); Зінько вмисне прийшов у громаду дуже рано... Словник української мови у 20 томах
  4. умисне — (вмисне), присл. Те саме, що умисно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. умисне — НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ) (з певним наміром, із певною метою), УМИ́СНО (УМИ́СНЕ), ЗУМИ́СНЕ (ЗУМИ́СНО) рідше, НАРОЧИ́ТО, СПЕЦІА́ЛЬНО, НАУМИ́СНО (НАУМИ́СНЕ) рідше, ВМИ́СНЕ (ВМИ́СНО) рідше, НАРО́КОМ розм., ЗНАРО́ШНЕ розм. Словник синонімів української мови
  6. умисне — Уми́сне і уми́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. умисне — УМИ́СНЕ (ВМИ́СНЕ), присл. Те саме, що уми́сно. [Орест:] Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу. Ви немов умисне втікаєте від мене (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. умисне — Умисне нар. Умышленно, нарочно. Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого піймать. Грин. II. 101. Словник української мови Грінченка