умовлятися
Домовлятися <�про умови>, укладати угоду, зв'язуватися умовами, сов. договорюватися.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умовлятися — умовля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- умовлятися — УМОВЛЯ́ТИСЯ (ВМОВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. умо́вляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори з ким-небудь, досягати певної умови; домовлятися. Словник української мови у 20 томах
- умовлятися — (вмовлятися), -яюся, -яєшся, недок., умовитися (вмовитися), -влюся, -вишся; мн. умовляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори з ким-небудь, досягати певної умови; домовлятися. || Спільно вирішувати що-небудь. || Укладати ділову, торговельну і т. ін. угоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- умовлятися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- умовлятися — УМОВЛЯ́ТИСЯ (ВМОВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. умо́вляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори з ким-небудь, досягати певної умови; домовлятися. Словник української мови в 11 томах