уриватися

<�ВРИВАТИСЯ > відриватися, перериватися, розриватися; (- розмочу) припинятися, перериватися; (- терпець) вичерпуватися; (- стежку) обриватися; (круто) спадати; (з висоти) зриватися; (на хвилину) вириватися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

уриватися — урива́тися 1 дієслово недоконаного виду відриватися, зупинятися тощо урива́тися 2 дієслово недоконаного виду зариватися урива́тися 3 дієслово недоконаного виду входити силоміць Орфографічний словник української мови
уриватися — УРИВА́ТИСЯ¹ (ВРИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВІРВА́ТИСЯ, УРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Відокремлюватися від чого-небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. Словник української мови у 20 томах
уриватися — I (вриватися), -аюся, -аєшся, недок., увірватися і урватися, -вуся, -вешся, док. 1》 Відокремлюватися від чого-небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. || Перериватися, розриватися навпіл, на частини. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
уриватися — терпе́ць увірва́вся (урва́вся, лу́снув) / урива́ється кому, в кого і без додатка. Хтось не може більше витримувати чого-небудь, остаточно втратив спокій, душевну рівновагу. Та й Давид .. Фразеологічний словник української мови
уриватися — УРИВА́ТИСЯ (ВРИВА́ТИСЯ) (від різкого руху, ривка або під дією ваги розділятися навпіл, на частини), РОЗРИВА́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ, ОБРИВА́ТИСЯ, ЛО́ПАТИ, ЛО́ПАТИСЯ (про туго натягнені струни, мотузок і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
уриватися — УРИВА́ТИСЯ¹ (ВРИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВІРВА́ТИСЯ і УРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Відокремлюватися від чого-небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. Словник української мови в 11 томах