ухильний

Значення в інших словниках

1. ухильний — ухи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. ухильний — УХИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не висловлює своїх думок, переконань відверто; // Який не виражає відвертості, щирості. Панас Карпович довірливо похитував головою, підтакував і зрідка вставляв ухильні слівця (М. Словник української мови у 20 томах
3. ухильний — -а, -е. Який не висловлює своїх думок, переконань відверто. || Який не виражає відвертості, щирості. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ухильний — ДИПЛОМАТИ́ЧНИЙ (який діє вміло і тонко; властивий поведінці такої людини); ПОЛІТИ́ЧНИЙ заст., розм. (про людину); УХИ́ЛЬНИЙ (непрямий — про відповідь). Він не був дипломатичним ані наймалішою, потрібною в житті, мірою (О. Словник синонімів української мови
5. ухильний — УХИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не висловлює своїх думок, переконань відверто; // Який не виражає відвертості, щирості. Панас Карпович довірливо похитував головою, підтакував і зрідка вставляв ухильні слівця (Стельмах, Вел. Словник української мови в 11 томах