ухильний
ухи́льний
-а, -е.
Який не висловлює своїх думок, переконань відверто.
|| Який не виражає відвертості, щирості.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ухильний — ухи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- ухильний — див. УНИКЛИВИЙ Словник синонімів Караванського
- ухильний — УХИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не висловлює своїх думок, переконань відверто; // Який не виражає відвертості, щирості. Панас Карпович довірливо похитував головою, підтакував і зрідка вставляв ухильні слівця (М. Словник української мови у 20 томах
- ухильний — ДИПЛОМАТИ́ЧНИЙ (який діє вміло і тонко; властивий поведінці такої людини); ПОЛІТИ́ЧНИЙ заст., розм. (про людину); УХИ́ЛЬНИЙ (непрямий — про відповідь). Він не був дипломатичним ані наймалішою, потрібною в житті, мірою (О. Словник синонімів української мови
- ухильний — УХИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не висловлює своїх думок, переконань відверто; // Який не виражає відвертості, щирості. Панас Карпович довірливо похитував головою, підтакував і зрідка вставляв ухильні слівця (Стельмах, Вел. Словник української мови в 11 томах