1. Словник синонімів Караванського

учити

(чого) навчати, (кого) школити, давати освіту кому, З. П. повчати, на-, при-, карати <н. не слуха? Буду вчити>, (мови) вивчати, студіювати; (наочно) показувати; (маси) освічувати, просвічувати, р. просвіщати; (любови) виховувати <�прищеплювати> що; (давати поради) повчати, научати, сов. наставляти; ЖМ. карати; (з нст. що) доводити; 3. П. засвоювати, опановувати; (на пам'ять) запам'ятовувати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учити — учи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. учити — див. радити Словник синонімів Вусика
  3. учити — УЧИ́ТИ (ВЧИ́ТИ), учу́, у́чиш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. чого, чому, з інфін. і без дод. Передавати кому-небудь які-небудь знання, навички; навчати. Заробила Чи то позичила вдова Півкопи тую на буквар. Словник української мови у 20 томах
  4. учити — (вчити), учу, учиш, недок., перех. і неперех. 1》 чого, чому, з інфін. і без додатка. Передавати кому-небудь які-небудь знання, навички; навчати. || із спол. що, як. Говорити, показувати і т. ін., яким чином, способом робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. учити — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови
  6. учити — Учи́ти, учу́, у́чиш, у́чать кого чого. Учи́ти службо́вців украї́нської мо́ви Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. учити — УЧИ́ТИ (ВЧИ́ТИ), учу́, у́чиш, недок., перех. і неперех. 1. чого, чому, з інфін. і без додатка. Передавати кому-небудь які-небудь знання, навички; навчати. Заробила Чи то позичила вдова Півкопи тую на буквар. Словник української мови в 11 томах
  8. учити — Учити, учу, учиш гл. Учить. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751. Словник української мови Грінченка