хапати

Значення в інших словниках

1. хапати — хапа́ти 1 дієслово недоконаного виду підхоплювати хапа́ти 2 дієслово недоконаного виду вистачати діал. Орфографічний словник української мови
2. хапати — I хапатися, брати, братися, затримувати, зачіпати, зачіпляти, клювати (про рибу), лапати, ловити, перехоплювати, підбирати, підхоплювати, схоплювати, хапонути, хапуньки (дит. Словник синонімів Вусика
3. хапати — ХАПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., кого, що. 1. Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого-, що-небудь. [Дженні:] Геть звідси, геть, бо я тебе уб'ю!... Словник української мови у 20 томах
4. хапати — ха́па́ти вул. красти (ст)|| = бухати Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. хапати — Кобила здихає, а ще траву хапає. Про скупаря, що вже й умирає, а ще хотівби когось використати. Ліпше своє латане, як чуже хватане. Ліпше своє хоч і убоге, як величне а крадене. Не хапайся дурниці, не сидіти меш в темниці. Приповідки або українсько-народня філософія
6. хапати — Аю, -аєш, недок., хапнути, -ну, -неш, док., нарк. Затягуватись сигаретою з наркотичною речовиною. Там пані-монікіхапають, ковтають джін-тоніки. Йде сдвіг по фазі («ТНМК»). Хапанули. Гол Київ, гол!Ще є прикол: я — народний артист («ТНМК»). Словник сучасного українського сленгу
7. хапати — I -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого-, що-небудь. || Братися, чіпляючись за що-небудь або повисаючи на чомусь. || Поривчасто схоплювати кого-небудь за щось, затримуючи, зупиняючи його. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. хапати — (аж) за о́чі хапа́ти. Вабити, вражати своєю красою, яскравістю кольорів. Яскраві барви боярських одягів аж за очі хапали (Юліан Опільський); Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав і все від нього сяяло, блискотіло (Н. Фразеологічний словник української мови
9. хапати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
10. хапати — Хапа́ти, -па́ю, -па́єш, -па́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. хапати — ХАПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого-, що-небудь. [Дженні:] Геть звідси, геть, бо я тебе уб’ю! (Хапає кия, що попавсь під руку, і заміряється на індіанку) (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
12. хапати — Хапати, -паю, -єш гл. 1) Хватать, схватывать. Стали близько к бережку припливати і рученьками за білий камінь хапати. Лукаш. 62. Так хапає, як собака рве. Ном. № 4835. 2) Воровать, красть. На вовка тільки поговір, а овечок Трохим хапає. Гліб. Словник української мови Грінченка