холод

Значення в інших словниках

1. холод — (низька температура) холоднеча, розм. стужа, студінь. Словник синонімів Полюги
2. холод — хо́лод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. холод — Дюдінька (дит.), дюдічка (т.с.), дюдя (т.с.), дюдька (т.с.), зазимки (перші осінні морози), зазимчак (т.с.), зазімки (холодна погода напровесні), зима, зимність, зимонька, зимонька-снігуронька, зімність, зюзя (дит. Словник синонімів Вусика
4. холод — [холод] -ду, м. (на) -д'і, мн. холоди, холоуд'іў Орфоепічний словник української мови
5. холод — ХО́ЛОД, у, ч. 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо); холоднеча; протилежне спека, спекота. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Т. Словник української мови у 20 томах
6. холод — -у, ч. 1》 Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). || Свіжість у повітрі; прохолода. || Потік, струмінь повітря, що має низьку температуру. || Місце з низькою температурою повітря. || Низька температура кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. холод — (аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
8. холод — МОРО́З (холодна погода, коли температура повітря падає нижче нуля), ХО́ЛОД, МОРО́ЗОНЬКО пестл. фольк.; СКИ́ПЕНЬ діал. (дуже холодна погода). Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Вогню не розпалювали. Словник синонімів української мови
9. холод — Хо́лод, хо́лоду, в -ді; холоди́, -ді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. холод — ХО́ЛОД, у, ч. 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Шевч., II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах