1. Великий тлумачний словник сучасної мови

холод

хо́лод

-у, ч.

1》 Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо).

|| Свіжість у повітрі; прохолода.

|| Потік, струмінь повітря, що має низьку температуру.

|| Місце з низькою температурою повітря.

|| Низька температура кого-, чого-небудь.

|| Температура, нижча від нуля.

|| Дуже холодна погода; мороз.

|| перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря.

|| перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін.

2》 перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії.

|| Дія, вплив чого-небудь, що викликає відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін.

3》 перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість.

|| Вияв відчуженості, неприязні, ворожості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. холод — (низька температура) холоднеча, розм. стужа, студінь. Словник синонімів Полюги
  2. холод — хо́лод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. холод — Студінь, р. сівер, ж. циганське тепло, с. собачий холод, МОРОЗ, (невеликий) прохолода, (у стосунках) байдужість, с. неприязнь, ворожість, о. лід, (самоти) безнадія, холоднеча, мн. ХОЛОДИ, холодна пора, зима, морози Словник синонімів Караванського
  4. холод — Дюдінька (дит.), дюдічка (т.с.), дюдя (т.с.), дюдька (т.с.), зазимки (перші осінні морози), зазимчак (т.с.), зазімки (холодна погода напровесні), зима, зимність, зимонька, зимонька-снігуронька, зімність, зюзя (дит. Словник синонімів Вусика
  5. холод — [холод] -ду, м. (на) -д'і, мн. холоди, холоуд'іў Орфоепічний словник української мови
  6. холод — ХО́ЛОД, у, ч. 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо); холоднеча; протилежне спека, спекота. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. холод — (аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  8. холод — МОРО́З (холодна погода, коли температура повітря падає нижче нуля), ХО́ЛОД, МОРО́ЗОНЬКО пестл. фольк.; СКИ́ПЕНЬ діал. (дуже холодна погода). Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Вогню не розпалювали. Словник синонімів української мови
  9. холод — Хо́лод, хо́лоду, в -ді; холоди́, -ді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. холод — ХО́ЛОД, у, ч. 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Шевч., II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах