чари
Чаклування, чарування, чарівництво, чародійництво, відьомство, чорнокнижництво, характерство, знахурство, чудодійство, шаманство, з. химорода, (кохання) магічна сила, (слова) чарівність, чарівливість, краса, (краси) принади, поваби, тлк. ЧАР, (чий) а. шарм
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чари — мн. (магічні засоби) приворот, (чарівні напої) чар-зілля, зілля, заст. дання. Словник синонімів Полюги
- чари — ЧА́РИ, ів, мн. 1. заст. За старовинними уявленнями – щось таке, що ніби має магічну силу і здатне вплинути на людину і природу (зілля і напій з нього, різні речі – жмутки, мішечки, пакетики і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- чари — ча́ри множинний іменник Орфографічний словник української мови
- чари — ча́ри → чар ◊ ча́ри пу́скати → чарувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- чари — Не поможуть і чари, як хто кому не до пари. Хитрощами любов не приворожиш. Приповідки або українсько-народня філософія
- чари — -ів, мн. 1》 заст. За старовинними уявленнями – магічні засоби, за допомогою яких чаклуни, знахарі тощо ніби здатні вплинути на людину і природу (зілля і напій з нього, різні речі – жмутки, мішечки, пакетики і т. ін.). 2》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чари — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
- чари — Ча́ри, ча́рів, -рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чари — ЧА́РИ, ів, мн. 1. заст. За старовинними марновірними уявленнями — магічні засоби, за допомогою яких чаклуни, знахарі тощо ніби здатні вплинути на людину і природу (зілля і напій з нього, різні речі — жмутки, мішечки, пакетики і т. ін.). Словник української мови в 11 томах