шануватися

Значення в інших словниках

1. шануватися — див. берегтися Словник синонімів Вусика
2. шануватися — [шануватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
3. шануватися — ШАНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. розм. Вести себе пристойно, як належить; слухатися. Хто шанується, і люди того шанувать будуть (Номис); – Тітка одцуралась од такої небоги, бо небога й справді-таки не шанувалась (І. Словник української мови у 20 томах
4. шануватися — шанува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
5. шануватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 розм. Поводитися пристойно, як належить; слухатися. || до кого, рідко. Виявляти повагу, пошану до кого-небудь. 2》 Дбати про себе, про своє здоров'я; берегтися. || перев. у наказ. сп. Бути пильним, обережним; остерігатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шануватися — БЕРЕГТИ́СЯ (дбати про своє здоров'я, бути уважним до себе), БЕРЕГТИ́ із сл. с е б е, СТЕРЕГТИ́СЯ рідше, ГЛЯДІ́ТИСЯ розм.; ШАНУВА́ТИСЯ, ШАНУВА́ТИ із. сл. с е б е (берегти себе, дбати про себе). — Док.: поберегти́ся. Словник синонімів української мови
7. шануватися — ШАНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. розм. Вести себе пристойно, як належить; слухатися. Хто шанується, і люди того шанувать будуть (Номис, 1864, № 4429); — Тітка одцуралась од такої небоги, бо небога й справді-таки не шанувалась (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. шануватися — Шануватися, -нуюся, -єшся гл. Вести себя хорошо, уважать себя. Хто шанується, і люде того шанувать будуть. Ном. № 4429. Чому не Маруся, аби шанувалась. посл. Словник української мови Грінченка