щезати

ЗНИКАТИ, губитися, пропадати, о. іти під шум; (- дні) минатися; (в тумані) розпливатися; (- фарбу, на сонці) линяти, вигоряти; док. ЩЕЗНУТИ, запропаститися, запропасти, о. щезнути, як булька на воді.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щезати — (невідомо куди подіватися) зникати, губитися, пропадати, (про час) минати, (ставати менш помітним) розпливатися. Словник синонімів Полюги
  2. щезати — див. зникати Словник синонімів Вусика
  3. щезати — Зникати, зникнути, позникати Словник чужослів Павло Штепа
  4. щезати — ЩЕЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЩЕ́ЗНУТИ, ну, неш; мин. ч. ще́знув, нула, ло і щез, ла, ло; док. 1. Те саме, що зника́ти 1. Зла іскра все поле спалить і сама щезне (прислів'я); Гусари кинулись на гуси та на поросята, як голодні вовки на вівцю... Словник української мови у 20 томах
  5. щезати — щеза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. щезати — -аю, -аєш, недок., щезнути, -ну, -неш; мин. ч. щез, -ла, -ло і щезнув, -нула, -нуло; док. 1》 Те саме, що зникати 1). 2》 Ставати невидним, непомітним, віддаляючись, заступаючись чим-небудь і т. ін. 3》 Непомітно залишати яке-небудь місце, іти звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щезати — щеза́ти з па́м’яті кого. Забуватися. Постійно шанобливо згадувалася (у міфах) Гея — Земля, як Праматір Сущого, та, що породила титанів, богів і людей. Але потім вона якось щезає з пам’яті поколінь, на історичну сцену виходять інші персонажі: боги, герої (О. Бердник). Фразеологічний словник української мови
  8. щезати — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  9. щезати — Щеза́ти, -за́ю, -за́єш, -за́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. щезати — ЩЕЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЩЕ́ЗНУТИ, ну, неш; мин. ч. ще́знув, нула, ло і щез, ла, ло; док. 1. Те саме, що зника́ти 1. Зла іскра все поле спалить і сама щезне (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  11. щезати — Щеза́ти, -за́ю, -єш гл. Исчезать. Словник української мови Грінченка