тісно

(про тісноту від скупчення кого-, чого-небудь, у знач. прис); ногою ступити ніде; курці ступити ніде; курці ніде (заст. нігде) клюнути; ніде (заст. нігде) просунутися; пальця просунути нікуди (ніде, заст. нігде); пальцем нікуди ткнути; ніде голки встромити (просунути); ніде й голкою ткнути; яблуку (яблукові, голці, горошині, орішку) ніде впасти.

Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (Гончар, 5, 1979, с. 28); Хати ліпились одна побіля одної, а на городі – курці ступити ніде було (Головко, Артем Гармаш, 1971, с. 354); – Я [Леонід Семенович] їх [картин] вже понавозив братам чимало, а в себе обвішав всі стіни, так що й курці нігде клюнуть (Нечуй-Левицький, 8, 1967, с. 46); Майдан, як відзначив старий Лук’ян, заповнили бранопільчани – курці ніде клюнути (Чумак, Три шляхи, 1984, с. 158); А в горницях гостей – нігде просунутись (Панас Мирний, 2, 1969, с. 118); У церкву навалило стілько – пальця просунути нігде – і все тобі сірома сіра, кріпацтво голодрабе (Панас Мирний, 5, 1970, о, 192); Людей найшло на весілля видимо-невидимо… Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті ні на дворі (Панас Мирний, 3, 1969, с. 303); Перші пропустили його, так що він зібрався било аж на рундук, зате далі – і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний, 1, 1968, с. 507); Ото ж людей на вулиці і коло хати – ніде й голки встромити (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 189); На завтра… пішли [піщани] до пана в Красногорку. Прийшли, стали у дворі коло ганку – повнісінький двір, нігде голки просунути (Панас Мирний, 2, 1969, с. 239); Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка, 3, 1952, с. 541); В клуб набилося стільки люду, що яблуку ніде впасти (Збанацький, 1, 1974, с. 242); І справді, 10 березня людей і особливо молоді зібралось повна школа, ніде було яблукові впасти (Ткачук, Назустріч волі, 1984, с. 40); – Е-е! Та тут і голці ніде упасти… Христя мовчала (Панас Мирний, 3, 1954, с. 16); Великий зал «Просвіти», один з найбільших в Саноці після польського гімнастичного клубу «Сокіл», був забитий людьми так щільно, що, здається, горошині ніде впасти (Д. Бедзик, Украдені гори, 1984, с. 186); Народу зійшлося, міщан, що ніде було й орішку впасти (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 17).