1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тісно

ті́сно

1》 Присл. до тісний 1-3), 5), 6).

|| заст. Тяжко.

2》 безос., у знач. присудк. сл. Про відсутність чи обмаль вільного місця, простору де-небудь; про тісноту від скупчення кого-, чого-небудь.

|| Про відчуття стиснення одягом, взуттям і т. ін.

3》 безос., у знач. присудк. сл., перен. Про відчуття стиснення (у грудях, серці і т. ін.), про утруднене дихання.

|| Про відчуття скованості, пригніченості.

|| Про відсутність простору, свободи дій для кого-небудь, для прояву чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тісно — ті́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тісно — (про тісноту від скупчення кого-, чого-небудь, у знач. прис); ногою ступити ніде; курці ступити ніде; курці ніде (заст. нігде) клюнути; ніде (заст. нігде) просунутися; пальця просунути нікуди (ніде, заст. Словник фразеологічних синонімів
  3. тісно — пр., щільно і п. ф. від ТІСНИЙ, ід. ніде пальця просунути <�яблуку впасти>. Словник синонімів Караванського
  4. тісно — Впритиск, впритул, тісненько, тіснісінько, тіснісічко, тіснісько, тісно-претісно, тіснувато Фразеологічні синоніми: і перепелиці нікуди пропхатися; києм не проткнути; курці ніде голови простромити; курці ніде клюнути; курці ніде ступити... Словник синонімів Вусика
  5. тісно — ТІ́СНО. 1. Присл. до тісни́й 1–3, 5, 6. Позаду на десятки кілометрів стелилося озеро, спереду і з боків тісно згрудилися прибережні круті скелі (Ю. Смолич); У загальному, тісно набитому пасажирами вагоні стояв гомін, чулися збуджені голоси (В. Словник української мови у 20 томах
  6. тісно — ЩІ́ЛЬНО (сильно притиснувши, приєднавши один до одного або до чогось), МІ́ЦНО, ТІ́СНО, ТУ́ГО, ЦУ́ПКО. Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло (М. Коцюбинський); Губи він навмисно стулює міцно (О. Словник синонімів української мови
  7. тісно — Ті́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тісно — ТІ́СНО. 1. Присл. до тісни́й 1-3, 5, 6. Позаду на десятки кілометрів стелилося озеро, спереду і з боків тісно згрудилися прибережні круті скелі (Смолич, І, 1958, 99); У загальному, тісно набитому пасажирами вагоні стояв гомін... Словник української мови в 11 томах