холодно
(про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами [з холоду]; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах.
Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один [фінн] каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); [Боска:] Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.
Значення в інших словниках
- холодно — хо́лодно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- холодно — ХО́ЛОДНО. 1. Присл. до холо́дний 1–3, 9, 10. Небо сяло і висіло непорушно і мовчки, зорі блищали холодно (Б. Грінченко); Темрява, загальний тривожний настрій надавали голосові його незвичної суворості, а шкірянка, що холодно поблискувала на ньому... Словник української мови у 20 томах
- холодно — 1》 Присл. до холодний 1-3), 9), 10). 2》 у знач. присудк. сл. Про низьку температуру повітря, наявність холоду. 3》 у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття ким-небудь холоду. || перен. Про відчуття внутрішнього холоду (від переживання, страху і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- холодно — ні хо́лодно ні жа́рко кому. Кому-небудь байдуже; хтось не звертає уваги на щось. (Середа:) Я стою за Івана — проти Яроша. (Журавель:) Але Івану від цього ні холодно ні жарко (І. Микитенко); Може, чули, мене прозвали Гайяватою. Фразеологічний словник української мови
- холодно — Хо́лодно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- холодно — ХО́ЛОДНО. 1. Присл. до холо́дний 1-3, 9, 10. Небо сяло і висіло непорушно і мовчки, зорі блищали холодно (Гр., II, 1963, 127); Темрява, загальний тривожний настрій надавали голосові його незвичної суворості, а шкірянка... Словник української мови в 11 томах