1. Словник синонімів Полюги

ловити

(затримувати того, хто біжить) схоплювати, розм. хапати, діал. лапати.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ловити — лови́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ловити — ж. хапати за хвіст; (на лету) хапати; (звіра) розкидати тенета на; (погляд) переймати, (рибу) виловлювати, (вудкою) вудити; (людей) схоплювати, лапати... Словник синонімів Караванського
  3. ловити — див. хапати Словник синонімів Вусика
  4. ловити — ловлю, ловиш; мн. ловлять; недок., перех. і без додатка. 1》 Хапати що-небудь на льоту. || Хапаючи що-небудь на льоту, збирати докупи. 2》 Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. || Намагатися вхопити те, що рухається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ловити — ЛОВИ́ТИ, ловлю́, ло́виш; мн. ло́влять; недок., кого, що і без прям. дод. 1. Хапати що-небудь на льоту. Мавка .. кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий. [Мавка:] Лови!... Словник української мови у 20 томах
  6. ловити — Лю, -виш, недок. Відчувати ейфорію від вжитого наркотику. Ти вже ловиш? А мене щось не вставляє. Словник сучасного українського сленгу
  7. ловити — ви́трішки ло́вити, перев. де, жарт., зневажл. Блукаючи, гуляючи, розглядати все навкруги; байдикувати. — Казав, що зараз прийду, а сам зачепився за пень та стояв увесь день, витрішки ловлячи (Б. Фразеологічний словник української мови
  8. ловити — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. ловити — Лови́ти, ловлю́, ло́виш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ловити — ЛОВИ́ТИ, ловлю́, ло́виш; мн. ло́влять; недок., перех. і без додатка. 1. Хапати що-небудь на льоту. [Мавка:] ( Вона кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий) Лови! (Л. Укр., III, 1952, 220); — Лови, Карпо!... Словник української мови в 11 томах
  11. ловити — Лови́ти, -влю́, -виш гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. Єв. Л. V. 10. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) дріжаки ловити. Словник української мови Грінченка