1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ловити

лови́ти

ловлю, ловиш; мн. ловлять; недок., перех. і без додатка.

1》 Хапати що-небудь на льоту.

|| Хапаючи що-небудь на льоту, збирати докупи.

2》 Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється.

|| Намагатися вхопити те, що рухається.

3》 Брати, вибирати що-небудь із рідини.

4》 Хватати яких-небудь живих істот із певною метою.

|| розм. Висліджувати (у 1 знач.), розшукувати кого-небудь, щоб затримати, заарештувати.

5》 перен. Намагатися збагнути, сприйняти слухом, зором.

|| Сприймати що-небудь органами чуття. Ловити кожне слово.

6》 радіо., розм. Приймати радіосигнали, передачі.

7》 перен., звичайно на чому, розм. Виявляти чиї-небудь помилки, суперечності і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ловити — (затримувати того, хто біжить) схоплювати, розм. хапати, діал. лапати. Словник синонімів Полюги
  2. ловити — лови́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ловити — ж. хапати за хвіст; (на лету) хапати; (звіра) розкидати тенета на; (погляд) переймати, (рибу) виловлювати, (вудкою) вудити; (людей) схоплювати, лапати... Словник синонімів Караванського
  4. ловити — див. хапати Словник синонімів Вусика
  5. ловити — ЛОВИ́ТИ, ловлю́, ло́виш; мн. ло́влять; недок., кого, що і без прям. дод. 1. Хапати що-небудь на льоту. Мавка .. кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий. [Мавка:] Лови!... Словник української мови у 20 томах
  6. ловити — Лю, -виш, недок. Відчувати ейфорію від вжитого наркотику. Ти вже ловиш? А мене щось не вставляє. Словник сучасного українського сленгу
  7. ловити — ви́трішки ло́вити, перев. де, жарт., зневажл. Блукаючи, гуляючи, розглядати все навкруги; байдикувати. — Казав, що зараз прийду, а сам зачепився за пень та стояв увесь день, витрішки ловлячи (Б. Фразеологічний словник української мови
  8. ловити — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. ловити — Лови́ти, ловлю́, ло́виш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ловити — ЛОВИ́ТИ, ловлю́, ло́виш; мн. ло́влять; недок., перех. і без додатка. 1. Хапати що-небудь на льоту. [Мавка:] ( Вона кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий) Лови! (Л. Укр., III, 1952, 220); — Лови, Карпо!... Словник української мови в 11 томах
  11. ловити — Лови́ти, -влю́, -виш гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. Єв. Л. V. 10. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) дріжаки ловити. Словник української мови Грінченка