повага

Значення в інших словниках

1. повага — Авторитет [VII] — поважність, авторитет [II] Словник з творів Івана Франка
2. повага — пова́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. повага — Пошана, шана, шаноба, поважання, шанування, пошанівок, респект, ок. шановання; (глибока) кн. пієтет. Словник синонімів Караванського
4. повага — див. шана Словник синонімів Вусика
5. повага — [повага] -гие, д. і м. -аз'і Орфоепічний словник української мови
6. повага — -и, ж. 1》 Почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось. || Вияв цього почуття. || діал. Авторитет. Засвідчувати повагу. З [великою (високою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. повага — Пова́га, -ги, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. повага — ПОВА́ГА, и, ж. 1. Почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось. З радості стара як оп'яніла. Словник української мови у 20 томах
9. повага — пова́га: ◊ тішитися пова́гою = тішитися Лексикон львівський: поважно і на жарт
10. повага — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови
11. повага — ПОВА́ГА, и, ж. 1. Почуття шани, прихильне ставлення, що грунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось. З радості стара як оп’яніла. Словник української мови в 11 томах
12. повага — Повага, -ги ж. 1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. н. п. Старець старцем, а повагу любить. Ном. 2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. МВ. Шевч. 3) Рѣшимость. Словник української мови Грінченка