спадкоємний

Значення в інших словниках

1. спадкоємний — спадкоє́мний прикметник Орфографічний словник української мови
2. спадкоємний — див. СПАДКОВИЙ. Словник синонімів Караванського
3. спадкоємний — -а, -е. 1》 Одержаний у спадщину. 2》 Який від народження належить до певного соціального стану. || Який належить до родини, що здавна займається певним ремеслом, якоюсь діяльністю, справою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спадкоємний — СПАДКОЄ́МНИЙ, а, е. 1. Одержаний у спадщину. Своїх ґрунтів не збільшив [Варава]; синові залишив той самий спадкоємний хутір (М. Стельмах). 2. Який від народження належить до певного соціального стану. Словник української мови у 20 томах
5. спадкоємний — СПАДКОЄ́МНИЙ (який має право на спадщину; який від народження належить до певного соціального стану, до якого має перейти влада; який є спадщиною), СПАДКО́ВИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ (одержаний у спадщину). Словник синонімів української мови
6. спадкоємний — СПАДКОЄ́МНИЙ, а, е. 1. Одержаний у спадщину. Своїх грунтів не збільшив [Варава]; синові залишив той самий спадкоємний хутір (Стельмах, І, 1962, 80). 2. Який від народження належить до певного соціального стану. Словник української мови в 11 томах