1. Словник синонімів Полюги

топити

1. (занурюючи в рідину, опускати вниз) потопляти.

2. (розпаливши, підтримувати вогонь для тепла в приміщенні) протоплювати, палити в чомусь (у печі).

3. (робити м'яким, нагріваючи) розтоплювати, (метал, скло) плавити.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топити — топи́ти 1 дієслово недоконаного виду підтримувати вогонь топи́ти 2 дієслово недоконаного виду затоплювати топи́ти 3 дієслово недоконаного виду робити м'яким, рідким Орфографічний словник української мови
  2. топити — (оливо) розтоплювати, ви-, (з чим) с-; (човен) затопляти, по-, спускати на дно; (горе) заглушувати, тамувати; (зір) втоплювати; П. губити, руйнувати. Словник синонімів Караванського
  3. топити — (молоко) прягти, запрягти, напрягти, попрягти, упрягти, пряжити, запряжити, попряжити, упряжити, (піч) палити, запалювати, запалити, позапалювати, напалювати, напалити, понапалювати, опалювати, опалити, поспалювати, пропалювати, пропалити, розпалювати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. топити — ТОПИ́ТИ¹, топлю́, то́пиш; мн. то́плять; недок., що і без прям. дод. 1. що, у чому, чим і без дод. Розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці і т. ін. Розібралась [Маруся], роздяглась, давай піч топити і вечерять наставляти (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. топити — I топлю, топиш; мн. топлять; недок., перех. і неперех. 1》 що, у чому, чим і без додатка. Розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці і т. ін. 2》 перев. з дієсл. варити. Палити дрова, солому і т. ін. в печі, плиті для приготування їжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. топити — зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, бі́ду і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці). Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні?... Фразеологічний словник української мови
  7. топити — I. ТОПИ́ТИ (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці тощо), ПРОТО́ПЛЮВАТИ, ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПАЛИ́ТИ (перев. зі сл. в печі, грубці і т. ін.); ПРОКУ́РЮВАТИ розм. (трохи нагрівати). — Док.: протопи́ти, ви́топити, прокури́ти. Македониха топила в печі (А. Словник синонімів української мови
  8. топити — Топи́ти, топлю́, то́пиш, -плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. топити — ТОПИ́ТИ¹, топлю́, то́пиш; мн. то́плять; недок., перех. і неперех. 1. що, у чому, чим і без додатка. Розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці і т. ін. Розібралась [Маруся], роздяглась, давай піч топити і вечерять наставляти (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  10. топити — Топити, -плю, -пиш гл. 1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша. Мет. 263. 2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить. Шейк. 3) Плавить, растапливать, вытапливать. Словник української мови Грінченка