хлюпати

Значення в інших словниках

1. хлюпати — хлю́пати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. хлюпати — (водою) плюскати, плескати, бризкати, пирскати, р. хлипати, (з чого) розпліскувати|ся|, розливати|ся|, хляпати хлюпатися, хлюпотіти, хлюпотати Словник синонімів Караванського
3. хлюпати — див. бризкати; лити Словник синонімів Вусика
4. хлюпати — ХЛЮ́ПАТИ, аю, аєш, недок. 1. недок. Рухаючись, коливаючись, переливаючись хвилями утворювати, видавати плескіт, (про воду та іншу рідину); плескатися. За сосновим бором та густими кущами хлюпав широководий Дніпро (Ю. Словник української мови у 20 томах
5. хлюпати — -аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Плещучи, просочуючись, видавати характерні звуки (про воду, грязь і т. ін.). || З плескотом битися, ударятися об що-небудь. || Ударяючи по воді, з шумом занурюючись, падаючи в воду чи іншу рідину, створювати плескіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хлюпати — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
7. хлюпати — Хлю́пати; -паю, -паєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. хлюпати — ХЛЮ́ПАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Плещучи, просочуючись, видавати характерні звуки (про воду, грязь і т. ін.). В чоботях уже хлюпала власна кров (Ле, Мої листи, 1945, 101); Хлюпає й хлюпає твань під ногами (Гончар, II, 1959, 145)... Словник української мови в 11 томах
9. хлюпати — Хлю́пати, -паю, -єш гл. Плескать, расплескивать жидкость. Словник української мови Грінченка