верхогір'я

Значення в інших словниках

1. верхогір'я — верхогі́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. верхогір'я — -я, с., збірн., поет. Верхні частини гір. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. верхогір'я — ВЕРХОГІ́Р'Я, я, с., збірн., поет. Верхні частини, верхів'я гір. Коли на крилах хмари злотні На землю вечір принесуть, Вони летять на верхогір'я І там солодкий спокій п'ють (О. Олесь); Йде гроза з-за верхогір'я... Словник української мови у 20 томах
4. верхогір'я — ВЕРХ (верхня, найвища частина чого-небудь), ВЕРХІ́ВКА, ВЕРШО́К, ВЕРШЕ́ЧОК, ГРЕ́БІНЬ, ВЕРШИ́НА, ВЕРХІ́В'Я, ВЕРХОВИ́НА, МА́КІВКА розм., ЧОЛО́ розм. (перев. дерева, гори); ШПИЛЬ, ТІ́М'Я рідко, ГРУНЬ діал. Словник синонімів української мови