1. Словник синонімів Вусика

високий

Бардадим, боцюн, бреус (високий і вайлуватий), буйнорослий, буйний (про рослини), велет, велетенський, велетень, верста, вигончастий, високенький, високорослий, високостанний, високуватий, височан, височезний, височенний, височенький, вищий (від...), гамалія, гігант, гінкий, гінчакуватий, голінчатий, гулівер, дилда, дримба, дринба (висока тонка жінка), довгаль, довгань, довгела, довгеля, довгий, довжезний, довжезний-предовжезний, довжелезний, довжелезний-предовжелезний, довженний, довгов'язий, довгоногий, довготелесий, довготелесія, довгошиїй, донебесний, донкіхотистий, драбинистий, драбинястий, дуба, жердинистий, журавлистий, зависокий, здоровезний, здоровенний, здоровецький, здоровило, каланча, кандибистий, козарлюга, колос, костур, костуряка, найвищий, отакезний (із жестом), отакенний, отакецький, оттакезний, оттакенний, оттакецький, перерослий, переросток, піднебесний, поставний (високий і стрункий), превисокий, превисочезний, превисоченний, предовжезний, предовжелезний, предовженний, рославий, рославенький, рославленький, рослий, рослявий, титан, цибань, цибатий, цибик, цибилатий, чолов'яга, щонайвищий, якнайвищий

Фразеологічні синоніми: аж під небо; Бог ростом не обидив; буцім конем їде (високий, як вершник на коні); верста келебердянська; верста мальована; верста пирятинська; верста чугуївська; виріс під стелю; виріс, як на дріжджах; високий, аж до неба; високий станом; високий, як бур'янина; високий, як варяг; високий, як вежа; високий, як дзвіниця; високий, як дуб; високий, як дуга; високий, як драбина; високий, як журавель; високиий, як каланча; високий, як ломака; високий, як луківський осокір; високий, як перещепинська чапля; високий, як семисотна верства; високий, як стрелет; високий, як тополя; високий, як хмарочос; високий, як щогла; високого зросту; високого росту; виріс під сволок; виріс під стелю; виріс, як на дріжджах; витягло вгору; вуха стирчать вище хати; головокружної височини; дістає лобом до одвірка; довгий, як дремайлівська гребля; довгий, як дрюк; довгий, як жердина; довгий, як жердка; довгий, як жердь; довгий, як костур; довгий, як хвоя; довгий, як швабра; довгоногий, як чапля; до неба виріс; до хмар; з води пішов; здоровенного зросту; лохвицька ряхта; на голову вищий (від кого); незвичайного зросту; підпирає головою стелю; підпирає плечима покрівлю; підпирає плечима стелю; під сволок виріс; під стелю вимахав; під хмари виріс; постать, як грім; ростом напоказ; у сажень зросту; як луківський осокір заввишки; як мокрого літа ріс

Приповідки: Бог міру на той шанець загубив. Велика Педора, та дурна. Виріс до неба, а дурний, як треба. Виріс з поліського злодія. Виріс, що батькові штани короткі. Ріс у великому лісі та ще й при водг. Рости, сину, хоч дурний, та високий. У солдатах давали по дві порції (за зростом). Як зігнеться, то два здається. Великий рости! (побажання дитині)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високий — (значний ростом) (про людину) рослий, підеш, височенний, розм.: (про тонкого) довгий, (з дещо несхвальною оцінкою) довгов'язий, довготелесий; (про споруду) висотний, (про звук) тонкий, пискливий. Словник синонімів Полюги
  2. високий — (про людину) великий [аж] до неба; [великий] як верства; верства келебердянська, жарт., зневажл.; саженного зросту (росту); у (з) сажень зросту (росту); через хату перехилиться і моркву вирве, жарт. Словник фразеологічних синонімів
  3. високий — Не низький; (ростом) не малий, здоровий, о. плечима стелю підпирає, під стелю <�хмару>; (- точність) підвищений; (дар) надзвичайний, винятковий, небуденний, непересічний; (- почуття) шляхетний; (стиль) піднесений, урочистий, вишуканий... Словник синонімів Караванського
  4. високий — [виесокией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. високий — -а, -е. 1》 Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2》 Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої-небудь поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. високий — ВИСО́КИЙ, а, е; вищ. ст. ви́щий, а, е. 1. Який має велику відстань знизу вгору; протилежне низький. Хилилась І слалась, плачучи, трава; Високі гнулись дерева... (Т. Шевченко); Великеє місто, Будинки високі, Людей тих – без ліку!... Словник української мови у 20 томах
  7. Високий — Висо́кий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  8. високий — високий: ◊ Високий За́мок пагорб у північно-східній частині міста; у 1835- 1839 роках було засипано яр між горами Княжою та Замковою, які відтоді сприймаються як цілість: В котрім місці лежав княжий город, про це давні літописи не говорять нічого. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. високий — Високий до неба, а дурний, як треба. Великий чоловік, але не має розуму. Високий, як дуб, а дурний, як слуп. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я. Високо літав, а низько сів. Втратив високу посаду. Не дивись високо, бо запорошиш око. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. високий — вели́кого (висо́кого) колі́на. Знатного роду. У жіночій громаді не йшла в лад ота княгиня, жона Гвинтовчина, .. пані великого коліна (П. Куліш). ви́пала (висо́ка (вели́ка)) честь кому, чому, перев. з інфін. Фразеологічний словник української мови
  11. високий — ВИСО́КИЙ (на зріст більший від звичайної, середньої людини), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙ (РОСЛЯ́ВИЙ) розм., ДО́ВГИЙ розм., ДОВЖЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ННИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  12. високий — Високи́й, -ка́, -ке́; -со́кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. високий — ВИСО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику відстань знизу вгору; протилежне низький. Високі гнулись дерева… (Шевч., II, 1953, 339); Великеє місто, Будинки високі, Людей тих — без ліку! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  14. високий — Високий, -а, -е 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. Долина глибока, а могила висока. Met. 79. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. Мет. 65. 3) Возвышенный. ум. височенький. Вийшла височенька дівчина. Стор. І. 99. Словник української мови Грінченка