відрізувати

Значення в інших словниках

1. відрізувати — відрі́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відрізувати — Відтинати, відкраювати, відчахувати, відчикрижувати; (хірургічно) ампутувати; (землю) відділяти, відмежовувати; (шлях) перетинати; (від світу) відокремлювати. Словник синонімів Караванського
3. відрізувати — -ую, -уєш, недок., відрізати, -іжу, -іжеш, док. 1》 перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. || перен. Розмиваючи водою, відокремлювати частину суходолу. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відрізувати — ВІДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, рідко ВІДРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док. 1. що. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. Поли одрізуй та плечі латай (Номис); Пани все їм снились. Із рогами і хвостами Одрізують косу (Т. Словник української мови у 20 томах
5. відрізувати — АМПУТУВА́ТИ мед., ВІДТИНА́ТИ, ВІДРІ́ЗУВАТИ, ВІДРІЗА́ТИ. — Док.: ампутува́ти, відтя́ти, відрі́зати. В боях на Дніпрі Еріху розтрощено ліву руку, її довелось ампутувати майже по лікоть (В. Словник синонімів української мови
6. відрізувати — Відрі́зувати, -зую, -зуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. відрізувати — ВІДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док. 1. перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. Пани все їм снились. Із рогами і хвостами Одрізують косу (Шевч. Словник української мови в 11 томах
8. відрізувати — Відрізувати, -зую, -єш сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Г. Барв. 98. Поли одрізуй та плечі латай. Ном. № 1545. Як різцем одрізало. Ном. № 1838. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. Словник української мови Грінченка