глухонімий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глухонімий — глухоніми́й прикметник Орфографічний словник української мови
- глухонімий — -а, -е. Позбавлений слуху і здатності говорити. || у знач. ім. глухонімий, -ого, ч.; глухоніма, -ої, ж. Людина, позбавлена слуху і здатності говорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глухонімий — ГЛУХОНІМИ́Й, а́, е́. Позбавлений слуху і здатності говорити. [Аврелія:] Що ж, тату, придивись, як я живу: самотня цілий день, і навіть слуги як не глухонімі, то чужомовні (Леся Українка); Глухонімий Ларивон на сторожі стояв, темний, високий... Словник української мови у 20 томах
- глухонімий — ГЛУХОНІМИ́Й, а́, е́. Позбавлений слуху і здатності говорити. [Аврелія:] Що ж, тату, придивись, як я живу: самотня цілий день, і навіть слуги як не глухонімі, то чужомовні (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах