заїдливий

Значення в інших словниках

1. заїдливий — заї́дливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. заїдливий — -а, -е, розм. Який легко заїдається (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заїдливий — СВАРЛИ́ВИЙ (який часто свариться, любить сваритися), ЛАЙЛИ́ВИЙ, ЗАЇ́ДЛИВИЙ, ГАРИ́КЛИВИЙ розм., ЗАРІЧА́НИЙ діал. Словник синонімів української мови
4. заїдливий — Заї́дливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заїдливий — ЗАЇ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. Який легко заїдається (у 2 знач.). Посідали, почали розмову. Про одне, про друге… Про попа. — Дерій, зажера, заїдливий… Питаю: — Не в миру з ним? (Вас., II, 1959, 76). Словник української мови в 11 томах
6. заїдливий — Заїдливий, -а, -е 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. Греб. 408. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне. К. Іов. 11. Словник української мови Грінченка