злий

I

бездушний, безжалісливий, безжалісний, безжальний, безсердечний, безсердий, безсердний, варивода, в'їдливий, вовкодух, вовкодухий, ворожий, гадина, гадюка, гаргара (зла баба), гадюшник (про багатьох), гієна (ж.), дзявулистий, єхидний, жовчний, заїдливий, заїлий (діал.), заклятий, запеклий, запрелютий, збарбосілий, злісливий, злісний, злобитель, злобивий, злобливий, злобний, зловорожий, зловредний, зловтішний, злозичливець, злозичливий, злорадий, злорадісний, злоріка, злосливий, злословний, злісний, злосний, злосник, злостивець, злостивий, злюка, злючий, злючка, злющий, змія, зубатий, єхида, єхидний, єхидкуватий, єхиднуватий, капосний ("Усе на капость робить" — себто на зло), клятий, кобра, кусіка, кусливий, кусючий, крижаноокий, презлий, лихий, лиходій, лихоокий, лихороб, лихослов, лихочинець, людисько ("Є люди, а є й людиська"), лютенний, лютий, мордований, муха-цеце, недобрий, недоброзичливий, нежалісливий, нежалісний, незичливий, немилосердний, озлобленець, озлоблений, озлючений, оприскуватий, оскотинений, презлобний, презлючий, презлющий

Фразеологічні синоніми: аж клекотить у нім злість; баба з кованим носом; баба сім миль з-за пекла; без вогню варить; без кочерги й ні приступу; без ножа ріже; без тепла в душі; беєва собака; бісом підбитий; вдача собача; від злості мало на кусні не рветься; від погляду молоко кисне; вовча натура; вовче серце; вродився вовком; всім очі виїдає; відьма бериберівська; гад гадовитий; гадюче серце; гірш, як худобина; гляне—молоко кисне; готовий втопити в ложці води; готовий перегризти горло (горлянку); держить камінь за пазухою; добрий, як собака; добрий, як спить; душа рогата; душа чорна, як у ченця ряса; єгипетська мума (про злих бабів); жалить язиком, як оса; жалить, як кропива; жовчі забагато; жовчю налитий; з'їв би, не посоливши; зла, як відьма без кочерги; злий, аж у роті чорно; злий від народження; злий від природи; злий з натури; злий, як вовк; злий, як гадина; злий, як гадюка; злий, як зіньське щеня; злий, як оса; злий, як пес; злий, як скажений хрін; злий, як собака; злий, як спасівська муха; злий, як та п'явка; злий, як хорт; злий, як шакал; злий, як шершень; злий, як чорт; зшитий з гадючих спинок; кована відьма (ж); кусючий, мов гад; личина люта; любитель солити чужі рани; мало очима не їсть; муха-цеце; натура вовча; не з доброї муки зліплений; ним зло править; осине гніздо; осою в очі лізе; пальця в зуби не клади; песького ходу; підбитий псом; підколодна змія; підшитий собаками; повна торба злості; потайна гадина; потайна гадюка; потайна собака; пошився в собачу шкуру; радиий утопити в ложці води; семиголовий змій; собача вдача; спідтишка литки рве; темна душа; тільки хроном харчується; труситься в злобі; у ложці води втопив би; хибнув у чорти; чоловік без серця; чортом смердить; чорт чортом; Ядзя з пекла родом

Приповідки: Він десь у вовчій школі був. Все в нього є, тільки рогів на голові не вистачає. Вовчий зуб, а лисячий хвіст. В нього з-за пазухи гадина сичить. До вовчого м'ясива вовча підлива. Де лисицею, а де вовком. І пес за ним не виє. Красавиця, що з-під стола кусається. На зелений ліс подивиться — ліс зав'яне. На що не гляне, те блідне. На що гляне — все погане. Не вір, бо то звір. Не чоловік — торба бліх. Не такий злий, як недобрий. Собачого трохи та ще й потайний. Добрий був чоловік, та собаками підшитий. Собаками підшитий, псом підбитий. Серце з перцем, а душа з часником. Такий, що тільки на Богові не їздив. У нього й коліна гострі (злий). Чоловік — чорт заволік. Шалена муха вкусила за вухо. Є тільки двоє добрих людей на світі і то один вже вмер, а другий ще й не народився. Не злий чоловік, тільки задовго живе. То таке добре, що якби пес з'їв, то здох! Добрий чоловік, лиш у нього з-за пазухи гадина сичить. Свій своєму тиць лиха в груди! Не бійся собаки — хазяїн на прив'язі. Його ласка тільки влітку гріє, а на зиму кожуха треба. Брови нависли — злоба на мислі. Сотворив Бог три зла: чорта, бабу і козла. Добра ти людина, та поганий чорт, що тебе не взяв. Це той пан, що в соломі спить, зубами ськається. Од злого духа летить і муха. Мав уродитися сатана, та півні заспівали, він уродився. Уродився б біс, та півень заспівав. Від злості болять кості

II

див. сердитий; чорт

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злий — (який недоброзичливий до інших) недобрий, поганий, лихий, (старається зробити зле) злобний. Словник синонімів Полюги
  2. злий — злий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. злий — ЗЛИЙ – ЗЛОБНИЙ – ЗЛІСНИЙ Злий. 1. Сповнений зла, ворожнечі, який виражає злість; викликаний злістю, злорадством тощо: злий ворог, зла людина, зле серце, зла гадюка, злий погляд, злі губи, зле обличчя, злий задум, злий намір, зле слово, злий сміх. Літературне слововживання
  4. злий — Недобрий, лихий; поганий, кепський; злобний, злісний, злостивий, злісливий, злобливий, жовчний, д. опришкуватий; (на кого) сердитий; (- слово) зловорожий, недоброзичливий, злозичливий; (звір) лютий, хижий; (хто) жорстокий, нещадний... Словник синонімів Караванського
  5. злий — [злий] м. (на) злому/з'л'ім, мн. з'л'і Орфоепічний словник української мови
  6. злий — зла, зле. 1》 Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; прот. добрий (про людину). || у знач. ім. злий, злого, ч.; зла, злої, ж. Про злобну, недоброзичливу людину. || Сповнений гніву, сердитий на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. злий — Лютий, розлютований, скажений, оскаженілий, шалений, несамовитий, жорстокий, нелюдяний, злосний, див. сердитися, вовкодух, фурія Словник чужослів Павло Штепа
  8. злий — злий поганий, прикрий, нещасливий: Виявилося, що родичі прийшли до хати в невідповідний час. Це був злий знак, і він справді одружився скоро з нею, і скоро почали зле жити (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. злий — Злий вчинок не може принести чести. Повчання, щоб не робили поганих вчинків. Лучче нехай буде злий, ніж дурний. Злий ще може подобрішати, а дурний вже не порозумнішає. Хто злий, той дурний. Злість людини є ознакою її дурноти. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. злий — злий ге́ній чий, кого, чого, книжн. Людина, яка погано впливає на кого-небудь, приносить шкоду комусь. — Сам Василь Митрофанович пожалував,— саркастично кинув Рибка і .. додав: — Наш злий геній.., щоб його чорти забрали (М. Чабанівський). Фразеологічний словник української мови
  11. злий — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  12. злий — ЗЛИЙ, зла, зле. 1. Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; протилежне добрий (про людину). — О сину!..Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (Котл. Словник української мови в 11 томах
  13. злий — Злий, -а, -е 1) Злой. МВ. ІІ. 175. Зняли з нього головоньку злії басурмани. Мет. 79. 2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ном. № 105. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Мет. 32. Словник української мови Грінченка