злий

ЗЛИЙ – ЗЛОБНИЙ – ЗЛІСНИЙ

Злий. 1. Сповнений зла, ворожнечі, який виражає злість; викликаний злістю, злорадством тощо: злий ворог, зла людина, зле серце, зла гадюка, злий погляд, злі губи, зле обличчя, злий задум, злий намір, зле слово, злий сміх. 2. Який завдає надзвичайно важких страждань: зла кара, зла журба, злі муки. 3. Поганий, несприятливий, сильний, лютий: злі часи, зла година, зле безталання, зла доля, злий мороз, злий вітер, зла боротьба, злі сили.

У словосп.: злий геній, злий дух, злі язики.

Злобний. Сповнений злоби: злобна людина, злобний характер, злобний погляд.

Злісний. 1. Сповнений злості; дуже злий: злісний ворог, злісний сміх, злісна гримаса, злісний наклеп, злісне хуліганство. 2. Свідомо несумлінний; небезпечний; шкідливий: злісний банкрут, злісний бандит, злісні бур’яни.

Пор. зло.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

злий — (який недоброзичливий до інших) недобрий, поганий, лихий, (старається зробити зле) злобний. Словник синонімів Полюги
злий — злий прикметник Орфографічний словник української мови
злий — Недобрий, лихий; поганий, кепський; злобний, злісний, злостивий, злісливий, злобливий, жовчний, д. опришкуватий; (на кого) сердитий; (- слово) зловорожий, недоброзичливий, злозичливий; (звір) лютий, хижий; (хто) жорстокий, нещадний... Словник синонімів Караванського
злий — I бездушний, безжалісливий, безжалісний, безжальний, безсердечний, безсердий, безсердний, варивода, в'їдливий, вовкодух, вовкодухий, ворожий, гадина, гадюка, гаргара (зла баба), гадюшник (про багатьох), гієна (ж. Словник синонімів Вусика
злий — [злий] м. (на) злому/з'л'ім, мн. з'л'і Орфоепічний словник української мови
злий — зла, зле. 1》 Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; прот. добрий (про людину). || у знач. ім. злий, злого, ч.; зла, злої, ж. Про злобну, недоброзичливу людину. || Сповнений гніву, сердитий на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
злий — Лютий, розлютований, скажений, оскаженілий, шалений, несамовитий, жорстокий, нелюдяний, злосний, див. сердитися, вовкодух, фурія Словник чужослів Павло Штепа
злий — злий поганий, прикрий, нещасливий: Виявилося, що родичі прийшли до хати в невідповідний час. Це був злий знак, і він справді одружився скоро з нею, і скоро почали зле жити (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
злий — Злий вчинок не може принести чести. Повчання, щоб не робили поганих вчинків. Лучче нехай буде злий, ніж дурний. Злий ще може подобрішати, а дурний вже не порозумнішає. Хто злий, той дурний. Злість людини є ознакою її дурноти. Приповідки або українсько-народня філософія
злий — злий ге́ній чий, кого, чого, книжн. Людина, яка погано впливає на кого-небудь, приносить шкоду комусь. — Сам Василь Митрофанович пожалував,— саркастично кинув Рибка і .. додав: — Наш злий геній.., щоб його чорти забрали (М. Чабанівський). Фразеологічний словник української мови
злий — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
злий — ЗЛИЙ, зла, зле. 1. Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; протилежне добрий (про людину). — О сину!..Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (Котл. Словник української мови в 11 томах
злий — Злий, -а, -е 1) Злой. МВ. ІІ. 175. Зняли з нього головоньку злії басурмани. Мет. 79. 2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ном. № 105. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Мет. 32. Словник української мови Грінченка