колінкувати

Значення в інших словниках

1. колінкувати — колінкува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. колінкувати — -ую, -уєш, недок., розм. Повзати на колінах (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колінкувати — КОЛІНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Повзати на колінах (у 1 знач.). Коли вранці під повітку прийшов Трохим і почав колінкувати, каятись, .. Мотря заплакала ще гірше (П. Словник української мови у 20 томах
4. колінкувати — ПОВЗТИ́ (пересуватися поповзом у певному напрямку), ЛІ́ЗТИ, ПЛАЗУВА́ТИ, ПРОПОВЗА́ТИ (ПРОПО́ВЗУВАТИ рідше) (повз когось, щось); КОЛІНКУВА́ТИ розм. (на колінах); РАЧКУВА́ТИ розм. (спираючись на коліна і руки); ПЛАСТУВА́ТИ (на животі). Словник синонімів української мови
5. колінкувати — КОЛІНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Повзати на колінах (у 1 знач.). Коли вранці під повітку прийшов Трохим і почав колінкувати, каятись, .. Словник української мови в 11 томах