крикучий

Значення в інших словниках

1. крикучий — -а, -е, рідко. Те саме, що крикливий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
2. крикучий — КРИКУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що крикли́вий 1–3. Він [туалет] із тихого, спокійного вихованого члена житлової кооперації робить буйного опозиціонера, крикучого, шипучого, лютого (Остап Вишня); * Образно. – Крикучий гонг покличе до сніданку. Назустріч сонце гімн свій ллє... (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
3. крикучий — КРИКУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що крикли́вий 1-3. *Образно. — Крикучий гонг покличе до сніданку. Назустріч сонце гімн свій ллє… (Тич., І, 1957, 106). Словник української мови в 11 томах