1. Великий тлумачний словник сучасної мови

крикучий

крику́чий

-а, -е, рідко.

Те саме, що крикливий 1-3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крикучий — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  2. крикучий — КРИКУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що крикли́вий 1–3. Він [туалет] із тихого, спокійного вихованого члена житлової кооперації робить буйного опозиціонера, крикучого, шипучого, лютого (Остап Вишня); * Образно. – Крикучий гонг покличе до сніданку. Назустріч сонце гімн свій ллє... (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  3. крикучий — КРИКУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що крикли́вий 1-3. *Образно. — Крикучий гонг покличе до сніданку. Назустріч сонце гімн свій ллє… (Тич., І, 1957, 106). Словник української мови в 11 томах