крикуха
крику́ха
-и.
Жін. до крикун.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крикуха — крику́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- крикуха — КРИКУ́ХА, и, ж. Жін. до крику́н. Жила-була в гаю Сорока. Багато є сорок дурних, Моя ж крикуха білобока Була на погляд краща всіх (Л. Глібов); – Де ж ти його [танкіста] бачив, татку? – Вгадай... І хто б подумав!.. В сараї у Тесленчихи... – У тої крикухи?... Словник української мови у 20 томах
- крикуха — КРИКУ́ХА, и, ж. Жін. до крику́н. Жила-була в гаю Сорока. Багато є сорок дурних, Моя ж крикуха білобока Була на погляд краща всіх (Гл., Вибр., 1957, 328); — Де ж ти його [танкіста] бачив, татку? — Вгадай… І хто б подумав!.. Словник української мови в 11 томах