крикун
крику́н
-а, ч.
1》 Той, хто часто кричить; горлань.
|| Сварлива людина.
2》 перен., зневажл. Галасливий фразер; базіка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крикун — крику́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- крикун — Горлань, зіпака, горлопан, гарикало, галасун, д. верлань; (писклявий) верещака, верескун; (фразер) базіка. Словник синонімів Караванського
- крикун — див. крикливий Словник синонімів Вусика
- крикун — Зіпа, зіпака, горлач, горлай, горлопан, галайко, гарикало, желіпало Словник чужослів Павло Штепа
- крикун — КРИКУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто часто кричить; горлань. – Он який крикун вистрибує! – переводила [Пистина Іванівна] очі на сина (Панас Мирний); Старшина Гаршин – білобровий, кирпатенький крикун, котрого ніхто не боїться, бо всім відомо... Словник української мови у 20 томах
- крикун — КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм. Словник синонімів української мови
- крикун — КРИКУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто часто кричить; горлань. — Он який крикун вистрибує! — переводила [Пистина Іванівна] очі на сина (Мирний, III, 1954, 191); І тут нараз яка ж зміна! Замість шаленого крикуна просто хлопчик-душка (Фр. Словник української мови в 11 томах