лялечка

Значення в інших словниках

1. лялечка — ля́лечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ля́лечки Орфографічний словник української мови
2. лялечка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до лялька 1), 2). || перен. Гарна жінка, схожа на іграшку вбранням і виглядом. 2》 Одна зі стадій розвитку комахи, в якій комаха звичайно нерухома, не живиться; личинка в коконі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лялечка — ЛЯ́ЛЕЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ля́лька 1. Дівчинка бігла в сховище з лялечкою в руці (М. Терещенко); Поруч зі мною лежала дерев'яна лялечка зі зворушливим написом “Вертайся в Куопіо” (із журн.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
4. лялечка — Одна із стадій розвитку комах з повним перетворенням; з л. розвивається доросла особина, а передує їй личинка. Універсальний словник-енциклопедія
5. лялечка — ні (ані́) ля́лечки. Немає жодної людини; абсолютно нікого. Густе, в гарячих прошвах марево приколисує спраглу потріскану землю. Навколо ні лялечки, всі жнивують в полі (М. Стельмах); Село спустіло. Ані лялечки (Є. Куртяк); Ані лялечки не видно! (Укр.. Фразеологічний словник української мови
6. лялечка — ЛЯ́ЛЕЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ля́лька 1, 2. Дівчинка бігла в сховище з лялечкою в руці (Тер., Ужинок, 1946, 29); // перен. Гарна жінка, схожа на іграшку вбранням і виглядом. Словник української мови в 11 томах
7. лялечка — Лялечка, -ки ж. ум. отъ лялька. Словник української мови Грінченка