моровиця

Значення в інших словниках

1. моровиця — морови́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. моровиця — МОР; чума Словник синонімів Караванського
3. моровиця — -і, ж. 1》 Те саме, що мор. 2》 Епідемія (зазвичай чума), що спричиняє велику смертність. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. моровиця — МОРОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що мор. Кажуть, хворобу насилає [знахар] і на товар моровицю (Б. Грінченко). 2. Епідемія (звичайно чума), що спричиняє велику: смертність. – П'ять років тому померло мало не пів-Чабан-Таша з моровиці (З. Словник української мови у 20 томах
5. моровиця — ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність)... Словник синонімів української мови
6. моровиця — МОРОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що мор. Кажуть, хворобу насилає [знахар] і на товар моровицю (Гр., II, 1963, 256). 2. Епідемія (звичайно чума), що спричиняє велику смертність. Словник української мови в 11 томах