напористий

Значення в інших словниках

1. напористий — напо́ристий прикметник Орфографічний словник української мови
2. напористий — -а, -е. Настирливий, рішучий, завзятий у досягненні чого-небудь. || Який виражає, містить настирливість, рішучість, завзяття. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напористий — НАПО́РИСТИЙ, а, е. Настирливий, рішучий, завзятий у досягненні чого-небудь. Звали її Тоня. Це була негарна, дебіла жінка, але жвава, весела, напориста (В. Підмогильний); – Він такий напористий у роботі, що голову може свою закрутити (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. напористий — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
5. напористий — НАПО́РИСТИЙ, а, е. Настирливий, рішучий, завзятий у досягненні чого-небудь. Спитався [Павлуша], чи зразу б не можна яку-небудь книжку. Сова посміхнувся задоволений. — О, та ти гарячий, напористий!... Словник української мови в 11 томах