ненависник
див. ворог; заздрісний
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ненависник — нена́висник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ненависник — -а, ч. 1》 кого, чого і без додатка. Людина, яка ненавидить кого-, що-небудь. 2》 рідко. Той, кого ненавидить хто-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ненависник — НЕНА́ВИСНИК, а, ч. 1. кого, чого. Людина, яка ненавидить кого-, що-небудь. Григорій Петрович ще захопив старих порядків на службі: старший був у них великий хапун, а ще більший ненависник волі (Панас Мирний). 2. рідко. Той, кого ненавидить хто-небудь. Словник української мови у 20 томах
- ненависник — ВО́РОГ (той, хто перебуває в стані ворожнечі з ким-небудь, негативно ставиться до когось, чогось, протидіє чим-небудь), НЕ́ДРУГ, СУПРОТИ́ВНИК, ПРОТИ́ВНИК, НЕДОБРОЗИ́ЧЛИВЕЦЬ, НЕНАВИ́СНИК, НЕПРИ́ЯТЕЛЬ розм., ВОРІЖЕ́НЬКИ мн., фольк., ВРАГ заст., поет. Словник синонімів української мови
- ненависник — НЕНА́ВИСНИК, а, ч. 1. кого, чого і без додатка. Людина, яка ненавидить кого-, що-небудь. Григорій Петрович ще захопив старих порядків на службі: старший був у них великий хапун, а ще більший ненависник волі (Мирний, III, 1954, 186)... Словник української мови в 11 томах