1. Словник синонімів Вусика

ворог

Агресор, басурман, басурманець, басурмен, бесур, бузувір, бусурман, бусурманин, воріженько, вражина (заст.), гнобитель, грабіжник, завойовник, загарбник, зайда (чужинець), злонапасник, колонізатор, конкіскадор, лиходій, лиходійник, наїзник (заст.), нападник, напасник, недруг, ненависник, нехрист, нищитель, окупант, ординець (іст.), підкорювач, покоритель, поневолювач, превражина, пригноблювач, приплентач (чужинець), противник, розбійник, руйнівник, скоритель, супостат, супротивець, супротивник, уярмлювач, уярмник, чужак, чужинець

Фразеологічні синоніми: заклятий ворог; запеклий ворог; іноземний зайда; приплентач з чужих країв

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворог — (той, до кого ставляться негативно) недруг, противник, неприятель. Словник синонімів Полюги
  2. ворог — во́рог іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири во́роги Орфографічний словник української мови
  3. ворог — Супротивник, суперник, антагоніст, ненавидник, ур. враг, супостат, лиходій, ок. недруг, анал. душман; (рослин) шкідник; мн. воріженьки, вороженьки. Словник синонімів Караванського
  4. ворог — [ворог] -га, м. (на) -гов'і/-гу, кл. -рожеи, мн. -ги, -роуг'іў два ворогие Орфоепічний словник української мови
  5. ворог — -а, ч. 1》 Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. || чого. Принциповий противник чого-небудь. 2》 також збірн. Супротивник на війні, у воєнних діях. 3》 перен. Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ворог — ВО́РОГ, а, ч. 1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. Стали вони тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Панас Мирний); Хлопець не мав ніяких ворогів... Словник української мови у 20 томах
  7. ворог — Без ворогів у світі не проживеш. Життя, це боротьба за існування, а в боротьбі мусять бути вороги. Бодай мої вороги виздихали до ноги. Прокляття. Щоб вороги вимерли до останнього потомка. Борони мене, Боже, від приятеля, бо з ворогом я собі дам раду. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. ворог — не взяв во́рог (враг) кого, жарт. Уживається для вираження захоплення, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь. — Там у Петра Лукина нова наймичка та ще, не взяв її ворог, крижаста така... Фразеологічний словник української мови
  9. ворог — ВО́РОГ (той, хто перебуває в стані ворожнечі з ким-небудь, негативно ставиться до когось, чогось, протидіє чим-небудь), НЕ́ДРУГ, СУПРОТИ́ВНИК, ПРОТИ́ВНИК, НЕДОБРОЗИ́ЧЛИВЕЦЬ, НЕНАВИ́СНИК, НЕПРИ́ЯТЕЛЬ розм., ВОРІЖЕ́НЬКИ мн., фольк., ВРАГ заст., поет. Словник синонімів української мови
  10. ворог — Во́рог, -рога, -гові, -роже! -роги́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ворог — ВО́РОГ, а, ч. 1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. Стали вони тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Мирний, II, 1954, 118); [Ярчук... Словник української мови в 11 томах