ославлювати

Значення в інших словниках

1. ославлювати — осла́влювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. ославлювати — -юю, -юєш і рідко ославляти, -яю, -яєш, недок., ославити, -влю, -виш; мн. ославлять; док., перех., рідко. 1》 ким і без додатка.Поширювати погану славу (плітки, осуд, огуду і т. ін.) про кого-небудь; обмовляти, гудити, неславити. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ославлювати — ОСЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. осла́влять; док., кого, що, рідко. 1. ким і без дод. Поширювати погану славу (плітки, огуду і т. ін.) про кого-, що-небудь; обмовляти, гудити, неславити. Словник української мови у 20 томах
4. ославлювати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
5. ославлювати — ОСЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. осла́влять; док., перех., рідко. 1. ким і без додатка. Поширювати погану славу (плітки, осуд, огуду і т. ін.) про кого-небудь; обмовляти, гудити, неславити. Словник української мови в 11 томах
6. ославлювати — Ославлювати, -люю, -єш гл. = ославляти. Словник української мови Грінченка