пелька

Значення в інших словниках

1. пелька — пе́лька іменник жіночого роду вульг. Орфографічний словник української мови
2. пелька — Горло, горлянка, ВУЛ. рот, сов. глотка. Словник синонімів Караванського
3. пелька — -и, ж., вульг. 1》 Рот. 2》 Те саме, що глотка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пелька — ПЕ́ЛЬКА, и, ж., вульг. 1. Рот. А суддя, як уздрів бублики, так мерщій за них та й став у пельку пхати (Г. Квітка-Основ'яненко); – Добре Вам, Хомо, що ви самі, а у мене три пельки в хаті (М. Словник української мови у 20 томах
5. пелька — де́рти ро́та (пе́льку), зневажл. Голосно, надривно кричати, горланити. — Справді, хто б то був, чий то міг бути голос? — Чого це ти згадала..? — запитав Данько.— Просто хтось із хутірських рота дер (О. Гончар); // Голосно, з великим напруженням співати. Фразеологічний словник української мови
6. пелька — ГЛО́ТКА (верхня частина травного каналу), ПЕ́ЛЬКА вульг., ХА́ВКА зневажл., діал. Упіймали плотку, що не лізе й в глотку (прислів'я); (Горпина:) Давай лиш, сестро, чарку горілки, або чаю, або чого-небудь, бо в мене пелька засохла од біганини (І. Словник синонімів української мови
7. пелька — Пе́лька, -льки, -льці; пе́льки, пе́льок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пелька — ПЕ́ЛЬКА, и, ж., вульг. 1. Рот. А суддя, як уздрів бублики, так мерщій за них та й став у пельку пхати (Кв.-Осн., II, 1956, 279); — Добре Вам, Хомо, що ви самі, а у мене три пельки в хаті (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
9. пелька — Пе́лька, -ки ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку. Г. Барв. 321. Словник української мови Грінченка