повзти

I

вилазити, вилізати, виповзати, виповзувати, вирачковувати, заповзати, лізти, плазувати, повзати, порозлазитися, порозповзатися, пролазити, рачкувати, розлазитися, сповзати

Фразеологічні синоніми: лізти поповзом; повзти вужем; позти гадюкою; повзти плазом; повзти поповзом

II

див. іти; лізти

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повзти — (пересуватися повзком) лізти, плазувати, (на руках і колінах) рачкувати. Словник синонімів Полюги
  2. повзти — повзти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. повзти — Лізти, плазувати; (- стежку) кривуляти, звиватися, гадючитися; (- хмари) сунути; (- чутки) ширитися; Ф. <�повільно> іти <�їхати, пливти>; (- час) тягтися, повільно минати; (- ґрунт) зсуватися, сповзати; (- рослини) слатися. Словник синонімів Караванського
  4. повзти — -зу, -зеш; мин. ч. повз, -ла, -ло; недок. 1》 Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках у певному напрямку (про плазунів, комах і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повзти — Повзти́, повзу́, повзе́ш; повз, повзла́; по́взши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. повзти — ПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. повз, ла́, ло́; недок. 1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках у певному напрямку (про плазунів, комах і т. ін.). Одна черва, мовляв, кишить [у болоті], Да деколи повзе по куширу гадюка (Є. Словник української мови у 20 томах
  7. повзти — повзти́ : ◊ повзти́ мов переби́та черепа́ха = черепа́ха Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. повзти — ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́, су́неться і т. ін.) під нога́ми у кого, чиїми. Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т. ін. Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Фразеологічний словник української мови
  9. повзти — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  10. повзти — ПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. повз, ла́, ло́; недок. 1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках у певному напрямку (про плазунів, комах і т. ін.). Одна черва, мовляв, кишить [у болоті], Да деколи повзе по куширу гадюка (Греб. Словник української мови в 11 томах
  11. повзти — Повзти, -зу, -зе́ш гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори. Словник української мови Грінченка