1. Словник синонімів Вусика

поділля

див. низовина

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Поділля — Поді́лля іменник середнього роду історичний регіон в Україні Орфографічний словник української мови
  2. поділля — -я, с., розм. Низовинна місцевість; долина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поділля — ПОДІ́ЛЛЯ, я, с., розм. Низовинна, рівна місцевість між горбами чи горами; долина. За Россю на поділлі, на рівнині неначе спав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький); Сплетінням стежечок, вузькими плаями, що оперізують гори, ідуть гуцули на поділля (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. Поділля — Історико-географічна обл. у басейні Пд. Бугу і лівобережної частини басейну Дністра; вперше згадується у документах середини XIV ст. (до середини XIV ст. т.зв. Пониззя); у 60-х XIV ст. Універсальний словник-енциклопедія
  5. поділля — ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Словник синонімів української мови
  6. Поділля — Поді́лля, -лля, -ллю, на -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поділля — ПОДІ́ЛЛЯ, я, с., розм. Низовинна місцевість; долина. За Россю на поділлі, на рівнині неначе спав густий дубовий ліс (Н.-Лев., III, 1956, 74); Сплетінням стежечок, вузькими плаями, що оперізують гори, ідуть гуцули на поділля (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 182). Словник української мови в 11 томах
  8. поділля — I. Поділля, -ля с. Часть, доставшаяся въ надѣлъ. --------------- II. Поділля, -ля с. Низменная мѣстность. Словник української мови Грінченка