попередник
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попередник — попере́дник 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто був раніше попере́дник 2 іменник чоловічого роду те, що було раніше попере́дник 3 іменник чоловічого роду фартух діал. Орфографічний словник української мови
- попередник — ур. предтеча; (бурі) провісник; мн. ПОПЕРЕДНИКИ, пращури, предки. Словник синонімів Караванського
- попередник — [попеиредниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- попередник — I -а, ч. 1》 Той, хто перебував, жив, працював або виконував якісь функції де-небудь перед кимсь. || Те саме, що предок. 2》 Той, хто своєю діяльністю передував діяльності когось іншого в тій самій галузі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попередник — ПОПЕРЕ́ДНИК¹, а, ч. 1. Той, хто перебував, жив, працював або виконував якісь функції де-небудь перед кимсь. – А се ж тобі навіщо? – спитала я, показуючи на сулію .. – А се учительський спадок!... Словник української мови у 20 томах
- попередник — I. ПОПЕРЕ́ДНИК (той, хто своєю діяльністю підготував якісь події, розвиток чогось), ПРЕДТЕ́ЧА заст., книжн., уроч. Тоді я найменше думав про їхні (народників) погляди: це були мої попередники, моя рідня, моє джерело ідеалізму! (Є. Словник синонімів української мови
- попередник — Попере́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- попередник — ПОПЕРЕ́ДНИК¹, а, ч. 1. Той, хто перебував, жив, працював або виконував якісь функції де-небудь перед кимсь. — А се ж тобі навіщо? — спитала я, показуючи на сулію.. — А се учительський спадок! Мій попередник тримав у сій сулії горілку (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах