поховання

Значення в інших словниках

1. поховання — похова́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. поховання — ПОХОРОН, (спалення) кремація; п. ф. ПОХоВАННЯ, МОГИЛА. Словник синонімів Караванського
3. поховання — -я, с. 1》 Дія за знач. поховати 1); церемонія, обряд проводів тіла померлого для погрібання. 2》 археол. Місце похорону; могила. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поховання — ПОХОВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. похова́ти 1, 3. Ми стояли розгублені, як сироти на похованні батька (П. Панч); Наприкінці бронзового віку широкого розповсюдження набуває обряд поховання в дерев'яних зрубах (з газ. Словник української мови у 20 томах
5. поховання — МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому), ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ) розм.; Я́МА, ДІЛ діал. Словник синонімів української мови
6. поховання — ПОХОВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. похова́ти 1; церемонія, обряд проводів тіла померлого для погрібання. Ми стояли розгублені, як сироти на похованні батька (Панч, В дорозі, 1959, 175)... Словник української мови в 11 томах
7. поховання — Похова́ння, -ня с. Похороны, погребете. Бог його зна, що воно за пошесть така! ото прийшов чоловік з другого села на поховання та й сам умер з холери. Лубен. у. Словник української мови Грінченка