притримувати

Значення в інших словниках

1. притримувати — притри́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. притримувати — Підтримувати, утримувати, тримати; (в льоху) приберігати; (рух) затримувати, сповільняти, гальмувати; (ходу) притишувати; (язик) прикушувати. Словник синонімів Караванського
3. притримувати — -ую, -уєш, недок., притримати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Тримаючи або підтримуючи кого-, що-небудь, не давати йому падати, опускатися, рухатися і т. ін. || чим і без додатка. Притискуючи що-небудь, утримувати його в певному положенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. притримувати — ПРИТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТРИ́МАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Тримаючи або підтримуючи кого-, що-небудь, не давати йому падати, опускатися, рухатися і т. ін. З трудом лише притримувала його Регіна, щоб не впав під колеса вагону (І. Словник української мови у 20 томах
5. притримувати — БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛІ́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ розм., ЖА́ЛУВАТИ розм., рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
6. притримувати — ПРИТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТРИ́МАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Тримаючи або підтримуючи кого-, що-небудь, не давати йому падати, опускатися, рухатися і т. ін. З трудом лише притримувала його Регіна, щоб не впав під колеса вагону (Фр. Словник української мови в 11 томах