проштрикувати

Значення в інших словниках

1. проштрикувати — проштри́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. проштрикувати — -ую, -уєш, недок., проштрикнути, -ну, -неш, док., перех., розм. Проколювати наскрізь кого-, що-небудь. || Завдаючи удари чим-небудь гострим, ранити, вбивати. || також у сполуч. зі сл. очі, погляд і т. ін., перен. Пильно дивитися на кого-, що-небудь; пронизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проштрикувати — ПРОШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Проколювати наскрізь кого-, що-небудь. – Я заколю себе, проштрикну своє серце..! – крикнув з ефектом Павлусь (І. Нечуй-Левицький); Було .. Словник української мови у 20 томах
4. проштрикувати — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
5. проштрикувати — Проштрикувати, -кую, -єш сов. в. проштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прокалывать, проколоть. К. Іов. 92. Словник української мови Грінченка