рипіти

Значення в інших словниках

1. рипіти — Рипі́ти: — голосно кричати, га ласувати [IV] — кричати, галасувати [18,III] Словник з творів Івана Франка
2. рипіти — рипі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. рипіти — [риеп’ітие] -пл'у, -пиш, -пиемо, -пиете, -пл'ат'; нак. -пи, -п'іт' Орфоепічний словник української мови
4. рипіти — -плю, -пиш; мн. риплять; недок. 1》 Видавати рип (див. рип I). || чим. Створювати рип. 2》 розм. Говорити різким, неприємним голосом. || Різко звучати. 3》 розм. Хрипіти (про легені). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. рипіти — РИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. рипля́ть; недок. 1. Видавати рип (див. рип¹). Надворі тихо, холодно; мороз скаженів..; під ногами рипів сніг... Словник української мови у 20 томах
6. рипіти — СКРЕКОТА́ТИ (про деяких птахів, зрідка комах та ін. — кричати, видавати різкі й короткі, часто повторювані звуки), СКРЕКОТІ́ТИ, СТРЕКОТА́ТИ (СТРЕКОТІ́ТИ), СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ), СОКОТА́ТИ (СОКОТІ́ТИ), ЧИРГИ́КАТИ, ДЖЕРҐОТА́ТИ (ДЖЕРҐОТІ́ТИ)... Словник синонімів української мови
7. рипіти — Рипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. рипіти — РИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. рипля́ть; недок. 1. Видавати рип ( див. рип¹). Надворі тихо, холодно; мороз скаженів..; під ногами рипів сніг… (Мирний, І, 1949, 311); Рипіла десь неприбита дошка, гримотіла зірвана бляха на покрівлі (Ле, Мої листи, 1945, 221)... Словник української мови в 11 томах
9. рипіти — Рипіти, -плю, -пиш гл. одн. в. ри́пнути, -ну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. На нозі сапян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191. Ой скриплять, риплять мої ворітечка. Чуб. V. 197. Вози риплять, ярма бряжчать. н. п. Рипнули двері, увійшла наша Одарка. МВ. І. 71. Словник української мови Грінченка